Кліткове вирощування перепелят
У промислових умовах використовують як клітковий, так і підлоговий способи утримання птиці. Через особливості перепелят – дрібні розміри, теплолюбність, надзвичайну рухливість та намагання сховатися у затемнених місцях - їх краще вирощувати в клітках.
Доцільно вирощувати перепелят із добового віку в одноярусних або багатоярусних кліткових батареях, ще й тому, що це збільшує вихід продукції з одиниці площі пташника, знижує її собівартість і підвищує продуктивність праці.
У тритижневому віці перепелята вже не такі вибагливі до температури навколишнього повітря, їх можна розділити за статтю по забарвленню оперення, а розміри тіла дають змогу утримувати їх в клітках для дорослих перепелів. У клітки для дорослих перепелів молодняк можна пересаджувати і в чотиритижневому віці, але більш пізня пересадка небажана, тому що в клітках для молодняка їм стає тісно, а головне - тому що пересадка перепелят безпосередньо перед початком несучості викликає її затримку і негативно впливає на наступну продуктивність. При цьому групи формуються так, щоб не було потреби пересаджувати і додатково турбувати птицю в процесі яйцекладки.
В репродукторне (племінне) стадо відбирають усіх кондиційних (нормально розвинутих) самок і до них підсаджують необхідну кількість кращих самців. Усіх інших пташенят поміщають в окреме приміщення для вирощування на м'ясо. Якщо поставлена задача одержати харчові перепелині яйця, то після сортування самок розміщують у клітки для несучок, а самців направляють для відгодівлі на м'ясо або на дорощування з метою подальшого використання в племінних цілях на старших самках.
Під час пересадки перепелят важливо ретельно їх передивитися і відбракувати тих, що відстали в рості, слабших самок і зайвих самців. Доцільність такого бракування саме в 3-4-тижневому віці підтверджується показниками інтенсивності яйцекладки, ефективності використання корму і рентабельністю виробництва перепелиних яєць.
Вимоги до кліткового обладнання
Конструкція кліток може бути різною, але головна вимога – забезпечення достатнього обігріву за допомогою електронагрівачів, електроламп або інших джерел тепла.
Стінки і підлогу клітки роблять із металевої сітки розміром отвору не більше як 10х10 міліметрів. Мінімальна висота клітки як для молодняка, так і для дорослих перепелів складає 14 сантиметрів. У багатоярусній клітковій батареї відстань між ярусами повинна бути достатньою для встановлення нагрівальних приладів і регуляції їх висоти в разі необхідності. Дверцята в багатоярусній клітковій батареї роблять в передній стінці, але нижня частина стінки під дверцятами, висотою 7-10 см, повинна бути стаціонарною, щоб запобігати випаданню перепелят при роздачі води та корму, заміні паперу або сітки з підлоги. Дверцята прикріплюють до нижньої сітки так, щоб вони відчинялися вниз. В одно- і двоярусних клітках, якщо є така можливість, дверцята краще робити зверху. У багатоярусних кліткових батареях між ярусами розміщують металеві або шиферні піддони для посліду, із урахуванням можливості щоденного їх прибирання.
Правильна годівля
У перші 3-4 дні вирощування корм розсипають на цупкий папір, яким застеляють підлогу клітки. З 4-5 дня використовують лоткові годівниці з висотою бортика не більше 20 міліметрів. Годівниці покривають зверху рідкою сіткою з розміром отворів 12,5х50, 20х20, 15х20 мм для попередження розкидання кормів. Не можна допускати, щоб у годівницях та напувалках корм і вода знаходились тривалий час, оскільки в умовах високої температури вони швидко псуються, що може призвести до отруєння птиці.
Для напування використовують вакуумні напувалки. Воду у напувалках міняють двічі на день і при цьому їх добре миють. У промислових умовах практикується також використання мікрочашечкових поплавкових напувалок (4 напувалки на 80-100 перепелят) і ніпельних різної конструкції. Головна перевага ніпельної напувалки в тому, що вона не засмічується протягом усього терміну служби.
О. Подстрєшний, О. Терещенко, НААН України, Інститут птахівництва
Інформація з Аграрна країна
